На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час симпозіуму з питань професійного розвитку вчителів сьогодні, 14 лютого 2019 року, за участі всіх керівників управлінь освіти та очільників ІППО.

«Я прошу вас усіх привернути увагу батьків та керівників до закону проти цькування. Міністерство надало рекомендації для закладів освіти, будь ласка, прослідкуйте, чи всі їх отримали. Це ніжне питання, яке болить вчителям, батькам та дітям, тому надзвичайно важливо поставитися до цього відповідально», - зазначила Лілія Гриневич.

Вона додала, що цьогоріч вийде онлайн-курс з протидії цькуванню у школах, який розроблено МОН спільно з онлайн-платформою Prometheus. 

«Я прошу очільників Інститутів післядипломної освіти слідкувати за виходом цього курсу, і щойно він буде розміщений, включити його як частину підвищення кваліфікації вчителів. Адже тільки покаранням ми ніколи не зможемо ефективно протидіяти цькуванню. Наші педагоги мають отримати інструменти та практичні навички з вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом, знати, як навчити цьому дітей», - пояснила Міністр.

Наразі ж механізм з протидії цькуванню виглядає у такий спосіб. Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Усі контактні номери мають бути розміщені на інформаційній дошці, а також на сайті закладу освіти.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує всі обставини цькування. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші заінтересовані особи.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Такий механізм діє не лише для захисту дітей від цькування, а й для протидії булінгу над усіма учасниками освітнього процесу – також освітянами та батьками.

Нагадуємо, що новоприйнятий Закон також передбачає низку штрафів за цькування.

Штрафи за булінг становлять від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.