Классы: 


...

Частина 1. ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Знати: – характерні риси “короткого ХХ століття”; – зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;– територіальні межі розселення українців як етносу;– етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;– особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;– алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото- і кінодокументи тощо).Уміти:– застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.; – показати на історичній карті держави -метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини; – зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;– визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;– здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії

Частина 2. Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Знати:– зміст понять: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;– сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель; – позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;– місце, перебіг і наслідки воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: окупація російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі; – бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців;– особливості становища українців у районах бойових дій;– особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;– причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;– причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.Уміти:– встановити синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини, і на Західному фронті; – використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;– висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до світової війни; – охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;– скласти характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінгена (Василя Вишиваного), Андрія Жука, Григорія Коссака, Костя Левицького.

Частина 3. Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Знати:– зміст понять: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція;– етапи Української революції 1917–1921 рр.;– вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;– наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;– природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.Уміти:– визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;– використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;– на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції; – проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;– визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;– визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;– давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Петра Болбочана, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

Частина 4. Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

Знати:– зміст понять: гетьманат, Директорія, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;– форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР;– значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;– особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;– відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;– вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури; – значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури;– причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;– ставлення різних груп населення до революційних процесів.Уміти:– встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);– оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;– вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції; – виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;– висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.; – визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.; – розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;– охарактеризувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри.